Офіційно вважається, що Гербарій Національного лісотехнічного університету України засновано в 1945 р., хоча до його фондів увійшли дивом збережені професором В.Г. Коліщуком частини колекцій всіх навчальних установ, які були попередниками нашого Університету, починаючи з Крайової школи лісового господарства.

У 2011 році Гербарій одержав міжнародний акронім (LWFU) і внесений до реєстру національних гербаріїв України а також ввійшов у робоче поле Index Herbariorum, що є першим кроком до реєстрації нашого гербарію у міжнародному реєстрі.

Гербарій забезпечує навчальний процес 10 дисциплін кафедри: «Ботаніка», «Дендрологія», «Біологія», «Декоративна дендрологія», «Геоботаніка», «Недеревні ресурси лісу», «Гербологія», «Паркова фітоценологія», «Біоіндикація лісу», «Ботаніка з основами геоботаніки».

Сучасна структура гербарію – це три відділи (навчальні колекції, наукові гербарії, історичні колекції), які об’єднані єдиними правилами функціонування. Загальна кількість одиниць постійного зберігання складає приблизно 18 000. За приблизними оцінками науковий гербарій має близько 3500 зразків, навчальний – 10 000 од. постійного зберігання та близько 20 000 дублетних витратних листів. Сюди ж входять близько 5000 од. гербарних зборів та колекцій із систематики та органографії рослин. У гербарні збори та колекції для вивчення морфології рослин включено також морфологічні колекції листків, пагонів, життєвих форм рослин і лишайників, декоративні різновиди рослин. Серед навчальних колекцій особливе місце займають також колекції плодів, шишок  та насінин. Історичні гербарії (збори до 1950-х років ХХ ст.) містять близько 300 аркушів, іменні гербарії містять різні за розміром та кількістю аркушів колекції. Гербарій тропічних видів має 300 од. Більшість гербарних зразків змонтовано на аркушах формату А3, проте історичні гербарії поміщено на аркушах найрізноманітнішої якості та розмірів. Загальна кількість одиниць зберігання більше 18 000 од.

Гербарні матеріали в географічному відношенні охоплюють Карпати, Волино-Поділля, Полісся, є матеріали з Криму, Одеської та Миколаївської областей, а також з Південної Європи (Італія, Франція, Іспанія, Чорногорія, Болгарія).

До навчальних матеріалів включено велику базу даних фотографій, зокрема сформовано систематичну фототеку флори України (близько 1500 фотографій), фототеку грибів і слизовиків (близько 200), фототеку мохів і лишайників (100),  фототеку тропічних і екзотичних видів рослин (близько 200), а також велику фототеку плодів і насінин, передану проф. А. Возняком з Університету Природничого у Любліні (Польща)  у знак подяки за проведене йому стажування на кафедрі. Фото зроблені на матовому склі з нижньою підсвіткою під мікроскопом та 3D сканером у Люблінському університеті (200 фото).

Історичні гербарії перебувають на етапі вивчення, оцифрування, реконструкції та каталогізації. З допомогою польських колег проводиться оцифрування найцінніших колекцій, На сьогодні маємо близько 1000 знімків гербарних зразків  польських колекцій. Кожен гербарний лист фотографується різними приладами у 4-5 варіантах. Серед вже оцифрованих нами збірок –Zielnik Krajowej Szkoly gospodarstwa lasowego і  Zielnik Wyzszej Szkoly Lasowej we Lwowie, Herbarium Dendrologicum Dr. C. Baenitz, Herbarium H. Ziesche.

Розпочали дослідження та ідентифікацію збірок Herbarium de Cuba, Flora Bohemica, Estacion Central Agronomica, Herbarium Gustav Muller (Basel), Herbier du Musee de Lausanne (Suisse), Flora Bohemica (Dresden), Flort de France тощо. Колекторами цих збірок є J.Ivolas, Artzz, Anthel, Baenitz, Blocki, Blonski, Bonati, Chevallier, Charbaneef та багато інших авторів, підписи яких ще потребують ідентифікації.

Оцифровано також особливо цінні історичні іменні колекції. Серед них - досліджених історичних іменних колекцій найціннішими є збори S. Sokołowski, B. Błocki, F. Błonski, W. Tyniecki, W. Szafer. Однією із найкраще збережених і найстаріших колекцій є гербарій професора W. Tyniecki (його збори датовані 1870 роками).

Особливу, тепер вже майже музейну, цінність для сучасних лісівників становлять також гербарні зразки модрин сибірської та даурської, зібрані В. Сукачовим в Якутії у 1910-1912 рр. з автентичними етикетками, заповненими рукою В.Сукачова.

Добре збережені і вже оцифровані також старі німецькі гербарії, зокрема, Herbarium H. Ziesche.

На сучасному етапі досліджуються історичні зразки, як правило, екзотичної дендрофлори, одержані по делектусу – це збірки  North American Plants, Herbarium of Charles K.Dodge (Port Huron, Michigan) (збори 1895-1910рр.).

Сучасні Іменні колекції містять дуже цінні наукові екземпляри. У наших фондах іменні гербарії В. Г. Коліщука, С. В. Шевченка, К.А. Малиновського, О.І.Бутейко та працівників кафедри. Всі зразки зараз оцифровуються і будуть доступні для перегляду он-лайн.

Історичні колекції кафедри теж охороняються акронімом і включають унікальну колекцію фотопластин S. Sokołowski та набори анатомічних препаратів. На кафедрі збереглася унікальна колекція постійних мікропрепаратів, опрацьована і укладена проф. В. Г. Коліщуком, найстаршим з яких є препарат волосків епідерми, виготовлений 1873 року у Відні (С.Rodig, Mikroskopisches Institut, Wien, 1873).

У цій збірці містяться також:

• 16 мікрозрізів органів деревних рослин проф.  S. Sokołowski, виконані в період з 1897- 1913 рр.,
• 12 препаратів перетинів коренів і листків, зразки епідерми, перидерми та інших тканин, виконаних фірмою Klönne & Müller, Berlin;
• 22 мікропрепарати водоростей, які були закуплена за часів Австро-Угорщини у фірми Alois Kreidl, Prague;
• більше 20 мікропрепаратів рослинних органів і тканин виготовлені в Празі після першої світової війни підприємством V.Frič v Praze;
• 15 мікрозрізів листків, стебел, бруньок голо- та покритонасінних деревних рослин виконані професором ботаніки S. Wierdak у 1915 році;
• колекція з 15 мікропрепаратів гірських порід та мінералів - 11 зразків фірм Alois Kreidl, Prague та 4 зразки фірми V.Frič v Praze ;
• 9 зразків слані лишайників, коренів папоротей та зародків насінин виготовлені у 1882-1885 рр. невідомим автором у Львові.

До раритетних збірок кафедри відноситься колекція зразків деревини понад 600 видів з усієї Землі, зібрана проф. О. Волощаком на початку XX ст. О. Волощак у 1909 році розділив цю колекцію на три частини, які передав Науковому товариству ім. Шевченка у Львові, Природничому музею у Відні, Академії наук у Кракові.